Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 268 комбінованого типу Харківської міської ради"
 
61089, м.Харків, вул. Фр.Крала, 59а












Консультації для вихователів

    «Корекція та компенсація вторинних відхилень в розвитку           дітей з вадами зору в умовах ДНЗ»

Підготувала: вчитель-дефектолог Соловйова В.С.

      Навчання та виховання дітей в дитячих садках для дітей з вадами зору направлено на корекцію та компенсацію вторинних відхилень в розвитку дітей, здійснення лікувально-відновлювальної роботи з виправлення косоокості та амбліопії, а також успішну підготовку дітей до навчання в школі.

     Успішність рішення всіх цих задач залежить від рішення їх в тісному взаємозв’язку. У зв’язку з цим важливим є розвиток зору та зорового сприймання, бо неповноцінність першого зумовлює недостатній розвиток другого. Тому однією зі спеціальних задач корекційно-виховної роботи в дитячих садках для дітей з вадами зору є розвиток способів зорового сприймання, зорової орієнтації при активному вправлянні та активізації зорових функцій.

      Досить часто вправи на розвиток і активізацію зорових функцій носять малорухливий характер, що знижує рухову активність дітей з порушенням зору, яка і так страждає через зорово-рухову недостатність. Важливим є використання завдань, завдяки яким вирішуються загальноосвітні, корекційно-компенсаторні та лікувально-відновлювальні задачі, так як спеціально організоване навчання спрямоване на розвиток зорово-сенсорного досвіду в процесі виконання дітьми предметно-практичних дій, на диференціацію різних ознак та якостей об’єктів навколишнього середовища, що слугує вправлянню, активізації та відновленню зору.

     Наприклад, в період відновлення гостроти зору важливо організувати систематичне вправляння амбліопічного ока у виділенні форми, кольору, величини предметів та їх зображень.

     При далекозорості рекомендується посилене зорове навантаження, використовуються посібники і матеріали дрібного розміру. При близорукості не допускаються зорові навантаження, а посібники і матеріали даються більш крупного розміру.

     Комплексний підхід до організації занять передбачає не лише вправляння зору, розвиток зорових можливостей і формування математичних уявлень, але й забезпечує розвиток і активне включення в процес пізнання збережених аналізаторів та мови як ефективних засобів компенсації зорової недостатності.

     Полісенсорний характер відображення оточуючого світу сприяє більш повному пізнанню, уточненню та збагаченню уявлень і формуванню цілісних, адекватних дійсності образів.

     Формування цілісного і повного сприймання є важливою задачею в розвитку пізнавальної діяльності дітей з порушенням зору. При навчанні таких дітей необхідно використовувати вправи на формування способів зорового сприймання, обстеження, виділення якісних, кількісних, просторово-часових ознак та якостей.

     Завдання на активізацію зорових функцій і розвиток зорового сприймання слугують не лише формуванню перцептивних дій, а й сприяють формуванню мислення дитини. Комплексність занять забезпечує активність дітей при розгляданні, обстеженні та зоровому виділенні ознак та якостей предметів, і в той же час у дітей розвивається зорова увага і зорова пам'ять.

     Дітям з порушенням зору важко вдається рахунок предметів у великому просторі, предметів, що розташовані по колу, в декілька рядів, предметів, що не упорядочені. Для формування навичок правильного орієнтування і зорового вправляння треба пропонувати дітям рахувати навколишні предмети і об’єкти: іграшки, меблі, посуд і т.д. Спілкування в процесі лічби в реальному світі збагачує зорові образи у дітей.

     Для розуміння просторових відношень та ознак треба вправляти в розміщенні різних предметів та об’єктів на мікро- та макроплощині. Такі завдання можуть носити характер зорових та усних диктантів, коли діти за зразком чи словесною вказівкою педагога розміщують, малюють, розташовують об’єкти.

     Широке використання рухливих ігор, рухів та орієнтування за наданими схемами відповідно світловим, звуковим сигналам та словам педагога забезпечує формування практичного орієнтування у просторі.

     Для підвищення зацікавленості до завдань та збагачення зорового досвіду дітей на заняттях необхідно використовувати різноманітний ілюстративний матеріал, при цьому для збагачення уявлень про об’ємні ознаки та якості предметів необхідно частіше використовувати об’ємні предмети.

     Лічба та об’єднання в групи явищ та предметів: звуків дудочки, миготіння лампи, листя на гілці, квітів у вазі, ґудзиків на одязі, дірочок на взутті – збагачує сенсорний досвід дітей з порушенням зору.

       Залежно від стану зору і період відновлювальної роботи завдання по – можливості мають носити індивідуальний характер.

     В цілях відпрацювання зорово-перцептивного контролю в процесі малювання на заняттях з математики слід широко використовувати контури і трафарети. Використання контурів і трафаретів дозволяє закріплювати і уточнювати уявлення про предмети, їх форму; образовувати правильні зорово-просторові уявлення про способи зображення; співвідносити дії, що виконуються, з формою зображеного, що має важливе корекційне значення.

     Для підвищення ефективності розвитку навичок зорово-просторового орієнтування слід використовувати дидактичні ігри, вправи та рухливі ігри.

     Використання в практиці виховання і навчання вправ на активізацію та корекцію зору та зорового сприймання на заняттях з математики і в інших видах занять і в дитячій діяльності зберігає дітям вільний час для ігор та побутової діяльності та знімає необхідність проведення фронтальних занять з корекції зору та зорового сприймання на спеціальних корекційних заняттях. Проникнення математичних знань та уявлень в дитячі ігри та вільну діяльність можливе тоді, коли діти навчаться бачити математичні ознаки та якості в оточуючому світі. Готовність до навчання з математики в школі складається саме з того, щоб пробудити у дитини інтерес до математики, як до науки, яка відображає існуючу дійсність в її логічному зв’язку, зумовленості.

 

 

«Формування уявлень про величину та вимірювання предметів як складова математичного розвитку дошкільників з вадами зору»

Підготувала: вчитель-дефектолог Соловйова В.С.

     Формування уявлень про величину предметів, вміння вимірювати їх довжину, ширину, висоту, товщину і т.д. є важливою частиною підготовки дітей дошкільного віку до навчання математики в школі.

     Діти повинні навчитися розуміти взаємозв’язок між цілим предметом та його частиною, співвідносити одержані при діленні частини цілого предмета та відношення величини між половиною і чвертю предмета. При цьому діти вчаться користуватися навичками та вміннями вимірювати предмети та їх частини з допомогою умовної мірки шляхом накладання, прикладання та оком. Визначення очима довжини та товщини , висоти та ширини предметів навколишнього світу вчить використовувати об’єкти, що сприймаються та предмети шляхом співставлення знайомих дитині дій і брати за умовну мірку мотузочку, зріст дорослої людини чи дитини, довжину свого шагу та шагу дорослого. В процесі формування вимірювальних навичок важливе місце займає розвиток окомірних можливостей дитини.

     Проведені спостереження показують, що навички та вміння вимірювати предмети формуються у таких дітей значно складніше із-за складностей зорово-просторового орієнтування. Зниження гостроти зору, порушення окорухаючих функцій, відсутність стереоскопічного бачення ускладнює орієнтування при виконанні практичних дій. Всі ці особливості заставляють шукати умови, що покращують формування вимірювальних навичок, заснованих на окомірних діях у дітей з порушеннями зору.

     Перш ніж вправляти дітей у вимірюванні предметів, слід навчити їх прийомам вимірювання шляхом накладання, прикладання одного предмета до іншого. Після цього слід вчити вимірювати предмети з допомогою умовних мірок: смужок паперу, паличок, шагів. Процес вимірювання і ділення предмета на частини слід організувати з практичної діяльності самої дитини, коли вона самостійно, під керівництвом або сумісно з педагогом ділить предмет на частини, встановлює величину об’єкта, порівнює величини двох предметів між собою.

     Не завжди доцільно на заняттях використовувати порівняння предметів за їх величиною на око, бо їм важко виділити існуючу різницю, особливо якщо вона зорово мало відрізняється. Таким дітям легше порівнювати предмети з допомогою вимірювальних практичних дій. Дітям з порушенням зору важко зігнути папір навпіл, зробити рівний згин. Після того, як згин зроблено, їм важко прослідкувати за рівністю половинок квадрату, тому що лінія згину зорово важко виділяється. Для того, щоб діти успішно виконали це завдання, їм можна запропонувати поділити квадрат намальованою лінією. Таке ділення забезпечить дітям більш комфортні умови для зорового аналізу частин квадрату. Крім того, коли вони розрізатимуть квадрат на частини, намальовані лінії слугуватимуть їм як більш ефективний зоровий орієнтир.

     Вправи на викладання ряду предметів за убиваючою величиною, співвіднесення предметів одного виду з іншими предметами відповідної величини (рибки в акваріумі, звірі в будиночку, м’ячі в корзинках) сприяють накопиченню чуттєвих образів та їх величини).

     Важливим аспектом в роботі з дітьми старшого дошкільного віку є знайомство із зошитом в клітинку. На початковому етапі пропонуємо дітям зробити з кольорових квадратів килимок. потім – обвести за контуром кожен квадрат. Так вони засвоять, як розташовані клітинки в зошиті, що всі клітинки – це квадратики. Малювання по клітинках, вписування в клітинки геометричних фігур, використання клітинки, як умовної мірки для зображення предмета відповідної величини – всі ці вправи сприяють розвитку зорового досвіду дітей з порушенням зору.