У 1977 році в дошкільному закладі відкрили спеціалізовані групи для дітей з вадами зору. Враховуючи специфіку роботи з дітьми, що мають вади зору відкрили лікувальний кабінет, де працюють досвідчені лікарі і медсестри. Навчання та виховання малюків в садочку відбувається за програмами, програма «Дитина», «Навчально – виховні програми та методичні рекомендації для спеціалізованих дошкільних закладів для дітей з вадами зору». Роботу в спеціалізованих групах проводять вчителі – дефектологи Соловйова Віта Сергіївна – спеціаліст першої категорії та Бабінець Вікторія Іванівна – спеціаліст вищої категорії.
Інформацію про предмети та явища оточуючого світу дитина отримує не лише за допомогою зору, а й завдяки органам чуття. Торкаючись іграшки, дитина вчиться за допомогою чуття дотику , коли їсть, розрізнює їжу за допомогою смакових якостей, коли нюхає, вчиться розпізнавати запахи, коли слухає - чує мову. Але треба пам’ятати, що 80% інформації до дитини поступає через зоровий аналізатор.
Головною метою в роботі дефектологів є керівництво пізнавальною діяльністю дітей з вадами зору. Особливість роботи вчителів дефектологів полягає в тому, що корекційна робота проводиться індивідуально та підгрупами. Кожна дитина при такому підході не залишається без уваги. Перш за все передбачаємо знання та врахування психофізичних особливостей кожної дитини, а саме: діагнозу захворювання органу зору, характеру зору, можливого зорового навантаження, різних вторинних порушень, зумовлених основним дефектом, патологією ( неточність або відсутність уявлень про предмети, пасивність рухів, невпевненість у собі), супутніх порушень ( розлад слуху, мови, моторики та ін..)
В дошкільному закладі працюють вчителі - дефектологи Бабінець Вікторія Іванівна та Соловйова Віта Сергіївна.
Перш за все дефектологи дотримуються:
Режиму охорони зору.
Забезпечення оптимального освітлення приміщення.
Розміщення ігрового та дидактичного матеріалу на рівні очей дітей, на відстані, рекомендованій для кожної дитини.
Постійне чергування вправ діяльності з опорою на зоровий, слуховий та руховий апарати.
Добір ігор та вправ відповідно зоровим навантаженням для кожної дитини.
Створена відповідна матеріальна база, яка забезпечуватиме обладнання педагогічного процесу з урахуванням патології зору дітей: наочний роздатковий матеріал в достатній кількості на кожну дитину, обладнання рослинних та живих куточків для спостереження за рослинами та тваринами на близькій відстані, організація ігрових куточків відпочинку в групах для кожної дитини з урахуванням офтальмологічних рекомендацій.
В роботі забезпечена наступність та зв'язок вихователів, вчителів – дефектологів, психолога, медичного персоналу та батьків.
Організація корекційно – педагогічної роботи
Організація корекційної роботи з дітьми, які мають порушення зору, спрямована на подалання вторинних відхилень, формування якостей гармонійної особистості, підготовку до інтеграції в соціум.
Протягом тижня вихователі, вчитель-дефектолог, реалізують корекційно-компенсаторні цілі на матеріалі однієї лексичної теми, щодня поповнюючи, збагачуючи та систематизуючи знання дітей про навколишній світ і найпростіші його закономірності.
Планування занять за тематичним принципом полягає в тому, що заняття з кожної теми розраховані на тиждень. Під час вивчення кожної теми вчитель-дефектолог організує різні види діяльності з предметом чи з групою предметів: ознайомлення (обстеження) натурального об'єкта, виконання з ним різних дій (засвоєння функціонального призначення предмета), дидактичні ігри з предметними картинками (зображення предмета), групування за певними ознаками тощо.
На заняттях педагоги з метою охорони зору чергують вправи, що вимагають зорового навантаження з навантаженням на інші, збережені аналізатори (слуховий, дотиковий тощо).
Система роботи тифлопедагогів з розвитку у слабозорих дітей зорового сприймання, навчання способів обстеження предметів, розширення активного словника, корекції психічних процесів відбувається під час підгрупових та індивідуальних корекційних занять, спрямованих на:
-
відтворення та розвиток пізнавальних можливостей зорового аналізатора;
-
всебічного розвитку розумових та фізичних здібностей;
-
відтворення первинно порушених зорових функцій;
-
попередження вторинних відхилень;
-
формування у дітей з порушеннями зору компенсаторних способів сприйняття;
-
підготовку дітей до успішної адаптації в соціумі, а також навчання у школі.
Під час навчання відбирається необхідний для засвоєння обсяг знань з кожної теми, яка вивчається, а також враховуються специфічні вимоги до організації занять:
-
дотримання режиму зорових навантажень;
-
періодичне змінювання видів діяльності дитини, проведення фізкультхвилинок, гімнастики для очей;
-
спеціальний підбір наочності з урахуванням характеру порушень зору;
-
виконання заходів щодо профілактики як загального, так і зорового втомлювання;
-
обов'язкове виконання рекомендацій лікаря-офтальмолога стосовно використання оклюзій та окулярів;
-
дотримання норм освітлення;
-
розсаджування дітей на заняттях за характером зорової патології;
-
дотримання норм тривалості занять тощо.
Специфічними є фізхвилинки, які проходять по-різному залежно від мети-відпочинку:
-
вправи для зняття м'язового напруження, загальнозміцнювальні вправи;
-
вправи для зняття астенопії та поліпшення геодинаміки очей;
-
відпочинок із заплющеними очима;
-
відпочинок біля вікна/розслаблений погляд у далечінь/;
-
відпочинок під музичний супровід/фрагменти танців/, етичні ситуації;
-
драматизації та інсценізації за відомими сюжетами чи епізодами з прочитаного.
Напрямки роботи вчителів – дефектологів
В нашому закладі здійснюються три основні напрямки роботи:
організаційно-педагогічний;
лікувально-відновлювальний;
корекційно-виховний, які забезпечують не тільки можливість засвоєння дітьми загальноосвітньої програми, але й розвиток та охорону функцій зорового аналізатору, корекцію і компенсацію вторинних відхилень у розвитку.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ - ДЕФЕКТОЛОГІВ:
* підвищення пізнавальної активності дітей шляхом залучення до пізнавання різних аналізаторів;
* формування якомога повних уявлень про довкілля;
* сприяння формуванню гармонійної особистості;
* розвиток творчих здібностей дітей;
* інтеграція в соціумі;
* ефективне відновлення зорових функцій, загального здоров'я і фізичного розвитку.